жарт


жарт
(щось сказане / зроблене для сміху, розваги), витівка, вигадка, вихватка; дотеп, присмішка (перев. про сказане); фарс (брутальний); шарж (намальований); пародія, епіграма (зазв. написаний)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • ЖАРТ — ЖАРТ, жарта, муж. (польск. zart) (лит.). Небольшой юмористический рассказ род произведений, существовавший в России в 17 в. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • жарт — жарта, м. [польск. zart] (лит.). Небольшой юмористический рассказ – род произведений, существовавший в России в 17 в. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • жарт — [жарт] та, м. (на) т і, мн. тие, т іў …   Орфоепічний словник української мови

  • жарт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • жарт — род. п. жарта, жарты шутки , зап. (Даль), между прочим, у Куракина (1705 г.; см. Христиани 16), укр., блр. жарт. Через польск. żart, чеш. žert из поздне ср. в. н. schërz шутка ; см. Mi. EW 410; Брандт, РФВ 25, 225; Брюкнер 662. Из польск.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • жарт — жарт, жарты, жарта, жартов, жарту, жартам, жарт, жарты, жартом, жартами, жарте, жартах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • жарт — у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. || Що небудь несерйозне, незначне …   Український тлумачний словник

  • жартівливий — [жарт іўли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

  • жартівливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • жартівливість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.